###Евгений ОПАНАСЕНКО: «Хочу получить шанс в сборной Украины» ###
— Євгене, підписавши контракт із «Зорею», ви вже встигли пройти й зимові збори з луганським клубом. Швидко призвичаїлись? Як усе минуло?
— Власне, це був звичайний збір для команди, нічого надзвичайного. Єдине, що варто виокремити: наша команда впродовж цього часу провела доволі велику кількість товариських матчів. Це було справді приємно, неодними тренуваннями переймалися. Загалом, атмосфера вкоманді і сам тренувальний процес мені сподобалися. Залишається працювати й надалі втомуж руслі.
— Чому вирішили зупинити вибір саме налуганській «Зорі»?
— Луганчани запропонували мені контракт, була конкретна пропозиція. Дотого ж, мені було дуже приємно, що сам головний тренер виявив бажання бачити мене усвоїй команді. Це мене додатково умотивувало перейти саме доскладу луганського клубу. Проаналізувавши все, ми й вирішили зупинитися напідписанні контракту. Ось така історія.
— На ваше рішення залишити «Чорноморець» найбільше вплинула нестабільна фінансова ситуація водеському клубі?
— Не тільки. Звісно, що така фінансова ситуація недодавала оптимізму, та, крім цього, з команди пішло дуже багато футболістів, моїх товаришів. Найголовніше, це те, що команду залишив увесь тренерський штаб начолі з Романом Григорчуком. Тому можете уявити, який настрій панував...-
— До речі, Роман Йосипович некликав вас із собою до«Габали»?
— Скажу відверто—ні, тренер незвав із собою.
— Залишивши склад «моряків», чи продовжуєте стежити застаном справ у«Чорноморці»? Напевне, прикро, що так усе склалось уцій команді?
— Звичайно, бо внас була дуже хороша, бойова команда, здатна переграти будь-якого суперника. У«Чорноморця» чудові вболівальники, гарне місто, яке мені зразу сподобалось. Япродовжую підтримувати зв'язок із хлопцями й зараз, ми постійно з ними спілкуємося. Тому можу сказати, що справді переживаю за«моряків», хочеться лише побажати, щоб уїхньому клубі все якомога швидше налагодилось.
— Перед переходом доскладу «Зорі» ви проходили перегляд уполтавській «Ворсклі». Якщо несекрет, чому несклалось укоманді Василя Сачка?
— Жодного секрету немає: до мене підійшов головний тренер і сказав, що команда просто шукає гравця іншого плану, й, бажано, шульгу. Думаю, з огляду наці критерії яй непідійшов «Ворсклі». Але нічого страшного.
— Од інших клубів були пропозиції?
— Оце, мабуть, питання більше домого агента. Незнаю, чи були пропозиції від інших клубів. Він запропонував мені варіант із «Зорею», наякий яіз задоволенням відгукнувся.
— Тобто, трансфер до«Зорі»— це крок уперед увашій кар'єрі?
— Приємно, що команда прагне доучасті вєврокубках, зокрема вЛізі Європи. Можу сказати, що тут наші інтереси збігаються, адже ятакож дуже хочу спробувати сили вєврокубках. Саме тому це, однозначно, некрок назад, скоріше навпаки, лише вперед.
— Напевне, з Юрієм Вернидубом ви швидко знайшли спільну мову...-
— Так, маєте слушність, адже ми з Юрієм Миколайовичем уже давно знайомі, тому жодних проблем уцьому плані небуло. Ми швидко знайшли спільну мову, тож раді знову працювати разом.
— Продовження чемпіонату вже закілька днів. Із урахуванням солідного підсилення «Зорі» вміжсезонні, чи доснаги буде вашій команді знову кваліфікуватися доЛіги Європи?
— Чому ні? Звичайно. «Зоря» вже нераз демонструвала як вУкраїні, так і наєвропейській арені свій характер єдиного й міцного колективу, який ставить перед собою серйозні завдання. Тому переконаний, що нам удасться досягти поставленої мети. Головне—вірити увласні сили й наполегливо працювати.
— Які ваші особисті цілі вкоманді Юрія Вернидуба? Чого прагнете досягти понад усе?
— Більше завсе хочу проявити себе з найкращого боку, щоби отримати шанс потрапити доскладу націо­-нальної збірної України. Ценайголовніше. Важливо принести користь команді, щоби змогла пот­-рапити доЛіги Європи наступного сезону.