###Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 24-го туру УПЛ ###
Одесит Віктор Швецов, який судив центральну гру 24-го туру, у сотому матчі в елітному дивізіоні собі не зрадив. Карток він роздав традиційно багато. Але при цьому арбітраж матчу «Динамо» - «Металіст» у виконанні цього досвідченого рефері заслужив радше на схвальні відгуки. Гра була справді важкою, а свист з трибун на адресу судді зумовлений радше високим градусом напруги в поєдинку і цілою низкою прийнятих Швецовим рішень у ситуаціях, які з трибуни оцінити однозначно майже неможливо. Власне, через те й було про що поговорити в контексті центрального матчу вікенду експертам UA-Футболу, колишнім арбітрам ФІФА Мирославу Ступару та Сергію Шебеку.
«Севастополь» - «Ворскла» - 1:0. Суддя – Олександр Дердо (Іллічівськ)
2-га хвилина. На високу подачу в район одинадцятиметрової позначки вийшов воротар гостей Дмитро Непогодов. Вибивши м'яч кулаками, голкіпер у стрибку завалив на газон нападника кримчан Володимира Лисенка, котрий намагався перестрибнути суперника. Арбітр на це падіння не відреагував.
Мирослав Ступар: Свідомо обрали цей епізод, аби продемонструвати, що дніпрянин Денис Бойко не мав наміру вдарити динамівця Олега Гусєва тиждень тому. Зверніть увагу, що після відштовхування від газону однією ногою махова нога Непогодова зігнена в коліні. Така біомеханіка людського тіла. Коліна не згинаються лише тоді, коли відштовхуєшся двома ногами. Згоден з тими воротарями, які, висловлюючись у недільному «Про футболі», називали зіткнення Бойка і Гусєва нещасним випадком. Звісно, ліпше, щоб таких випадків не було, але іноді щось схоже траплятися мусить.
Сергій Шебек: На прикладі цього моменту ще раз переконуємося, що Бойко в минулому турі зіграв проти Гусєва без умислу. Нехай читачі звернуть увагу на техніку відштовхування Непогодова і подальші його рухи в повітрі. Дмитро теж відштовхувався лівою ногою, виносячи уперед праве коліно. Лисенко теж під час цього зіткнення отримав у спину. Але це звичайне футбольне єдиноборство.
77-ма хвилина. Нападник «Ворскли» Ахмед Янузі міг замикати ударом по воротах передачу справа від Олега Баранника. Втім, форвард упав, вже випередивши оборонця суперників Олександра Караваєва. Переконавшись, що арбітр не призначив пенальті, албанець почав апелювати, доводячи, що севастополець його тримав руками.
Мирослав Ступар: У Дерда начебто й позиція була відкритою і знаходився він від єдиноборства на оптимальній відстані. Суддя мав «прочитати» цей момент. Мабуть, він вважав, що порушення не було. Не допоміг також додатковий асистент Олександр Іванов, у якого фол Караваєва відбувався під носом. Мотиви непризначення пенальті можу знайти лише в нефутбольній площині. Порушення очевидне. Іноді складається враження, що деякі арбітри хочуть знівелювати правила і фіксувати одні й ті ж порушення по-різному, в залежності від того, де вони сталися. Судді не повинні забувати, що той фол, який вони фіксують у середині поля, є таким же порушенням і в штрафному майданчику.
Сергій Шебек: Беззаперечний пенальті і жовта картка для Караваєва. І нехай не розібрався у цій доволі простій ситуації Дердо, якого вважаю арбітром низької кваліфікації. Проблеми з призначенням чи непризначенням одинадцятиметрових в Олександра виникають регулярно. Але чому не допоміг судді в полі додатковий асистент Олександр Іванов? Він бачив деталі єдиноборства добре і був зобов'язаний вмішатися. Та питання про бездіяльність суддів за ворітьми давно стало риторичним. Ця помилка вплинула на підсумок зустрічі і не дарма капітан полтавців Арменд Даллку після матчу дорікав, згадуючи момент на 77-й хвилині, не стільки Дерду, скільки Іванову.
90+4-та хвилина. Проскочивши повз оборонця господарів Сергія Вороніна, Олег Баранник увійшов до штрафного майданчика суперників справа, а там впав при спробі переграти на швидкості Володимира Коваля. На позначку арбітр не вказав.
Мирослав Ступар: Баранник падав не сам. Коваль зробив Олегові підніжку. Причому підніжку елементарну, адже динаміки в цьому епізоді бракувало і зсимулювати порушення гравцеві «Ворскли» було складно. Зрештою, якщо б імітація порушення була, то Дердо мав би карати Баранника попередженням. Не знаю, може арбітр вважав, що це ігровий момент. Воно то так, але якби арбітр призначив пенальті, то захистити його було б легше.
Сергій Шебек: Непроста ситуація й виходячи з неоднозначності моменту схильний стати на бік арбітра. Дивишся на це єдиноборство з однієї камери – виглядає, наче Коваль Баранника по нозі трохи вдарив. З іншого ракурсу навпаки виглядає, що футболіст «Ворскли» знайшов контакт сам. Вважаю, що яке б рішення арбітр у цьому епізоді не прийняв, його можна було б виправдати.
«Таврія» - «Дніпро» - 0:2. Суддя – Євген Арановський (Київ)
53-тя хвилина. Після передачі капітана дніпрян Руслана Ротаня справа м'яч в межах карного майданчика влучив оборонцеві кримчан Нуну Пінту в притиснені до тіла руки. Арбітр призначив пенальті, реалізувавши який, Нікола Калініч встановив остаточний підсумок зустрічі.
Мирослав Ступар: Навіть не скажеш, що м'яч потрапив Нуну Пінту в руку. По одній з телепрограм казали, мовляв, права рука притиснена, а м'яч потрапив у лівицю. У мене інша точка зору. Як на мене, Арановський, будучи перекритим, цього моменту добре не бачив. Найімовірніше, рішення Євген приймав після підказки додаткового асистента Дмитра Кутакова. Пінту відхилявся від м'яча і руки в нього були притиснені до тулуба. Але м'яч все ж руку знайшов. Критеріїв для призначення одинадцятиметрового не бачу. Португальський оборонець «Таврії» ні не грав рукою, ні не перекривав нею простір. Якби судді цей момент пропустили, вони б вийшли з ситуації з честю.
Сергій Шебек: Відразу зазначу, що це особисте рішення Арановського. Щоб переконатися в цьому, достатньо подивитися, як впевнено і незворушливо суддя вказав на одинадцятиметрову позначку. Сталося це, щойно м'яч влучив (підкреслюю – влучив) Нуну Пінту в притиснену до тіла руку. Якби рефері зробив бодай мінімальну паузу, можна було б припустити, що на рішення вплинув хтось з помічників. Але вердикт був миттєвим. І вердикт помилковий. Камера з-за воріт демонструє, що обидві руки гравця «Таврії» були притисненими до тіла. Цей пенальті – «лівий». Думаю, навіть арбітр-початківець такого одинадцятиметрового не призначив би. «Таврії» ж навені з пенальті відверто не щастить. Тиждень тому сімферопольці не дочекалися одинадцятиметрового, коли запоріжець Баліч у власному штрафному майданчику грав у волейбол. Зараз же рефері вгледів неіснуючу гру руками і покарав кримчан.
83-тя хвилина. Оборонець «Таврії» Марін Любічіч, віддаючи передачу назад у напрямку воротаря своєї команди Сергія Погорілого, відпасував підбитий ногою м'яч головою. Після того, як голкіпер взяв «кулю» в руки, Євген Арановський дав свисток, показав Погорілому жовту картку і призначив вільний удар з меж штрафного майданчика «Таврії».
Сергій Шебек: Момент для учбового матеріалу. Погорілий отримав попередження, оскільки на пару з Любічічем не знає тонкощів футбольних правил. Припускаю, що правильне рішення Арановському допоміг прийняти додатковий асистент Дмитро Кутаков.
Мирослав Ступар: За багато років власної ігрової, суддівської та інспекторської кар'єри я таких моментів майже не пригадую. У цьому ж чемпіонаті України схожий епізод повторюється вже втретє. Дивує, навіщо футболісти в таких дрібничкових ситуаціях свідомо намагаються обійти букву закону. Навіщо підбивати м'яч ногою, щоб віддавати його воротареві головою? Погано, що Швецов та Іванов у попередніх випадках це нехтування правилами ігнорували. До честі Арановського, поза увагою дії Любічіча з Погорілим він не залишив. Марін з Сергієм потім емоційно апелювали. Все тому, що вони не знають цього правила. Думаю, після цього попередження усі футболісти української Прем'єр-ліги засвоять, що так робити не можна.
Цікаво, що схожа ситуація була предметом прискіпливої уваги куратора системи суддівства в Україні П'єрлуїджі Колліни на зимових зборах у Туреччині. Звернути увагу на цю ситуацію італійця змусив епізод, який трапився в доданий арбітром Віктором Швецовим час у матчі 16-го туру української Прем'єр-ліги між «Говерлою» та «Шахатрем». Тоді капітан «гірників» Даріо Срна підбив у власному штрафному майданчику м'яч стопою й відразу скинув «кулю» головою в руки голкіперові Андрію П'ятову. Рефері тоді свистка не дав, а асистент за ворітьми Дмитро Кутаков йому не допоміг. Виходить, Кутаков до рекомендацій Куратора прислухався і зараз, допомігши прийняти вірне рішення Арановському, свою тодішню похибку виправив. Зате макіївський рефері Олександр Іванов у матчі 22-го туру «Чорноморець» - «Таврія» абсолютно аналогічну з нинішньою витівку у виконанні Любічіча та Погорілого проігнорував.
«Говерла» - «Металург» Д – 0:0. Суддя – Сергій Бойко (Іванків)
6-та хвилина. Оборонець «Говерли» Фернандо Воллес зупинив прохід Миколи Морозюка на власній половині поля, жорстко виставивши уперед руку. Отримавши по обличчі, донеччанин впав. Рефері призначив штрафний, але жовтої картки закарпатцеві не показав.
Мирослав Ступар: Арбітр вочевидь ще не встиг розім'ятися або не сконцентрувався. Взагалі, знайти виправдання цій суддівській помилці неможливо. То ж елементарні речі: удар ліктем в обличчя – попередження.
Сергій Шебек: Бойко є Бойко. До його ляпів, коли він робить усе навпаки, ми вже звикли. Воллес відверто вдарив Морозюка по обличчю ліктем. Що це, як не жовта картка?
14-та хвилина. Донеччанин Алешандре неподалік від штрафного майданчика господарів з допомогою підніжки збив Максима Фещука і отримав за цей фол попередження.
Мирослав Ступар: Ця картка виглядає абсурдною сама по собі, а особливо якщо порівнювати порушення з боку Алешандре з фолом від Воллеса на шостій хвилині. Логіку цього арбітра мені збігнути важко. Мабуть, так судити – то по-європейськи.
Сергій Шебек: Звичайне порушення на своїй половині поля. Попередження взагалі невиправдане. Особливо якщо порівнювати цей епізод з тим, що трапився на шостій хвилині, коли Воллес не отримав картки за удар ліктем по обличчю. Усе навпаки.
17-та хвилина. Гравець «Металурга» Пляцікас Васілеос, набігши на високій швидкості в районі одинадцятиметпрової позначки у власному штрафному майданчику на Віталія Буяльського, верхової боротьби в ужгородця не виграв, але завалив того на газон. Тримаючись за поперек, Буяльський звернувся за допомогою до лікарів, а в другому таймі через це пошкодження навіть залишив поле. Арбітр не вважав, що дії Васілеоса заслуговували на призначення пенальті.
Мирослав Ступар: Бойко скільки не судить, стільки, за невеликими винятками, стає «героєм» наших оглядів. Це порушення проти Буяльського бачив весь стадіон, крім арбітра. Звісно, пенальті ще треба реалізувати, але що шанси «Говерли» на перемогу з одинадцятиметровим були б вищими – незаперечно. Двох думок бути не може: Васілеос зіграв брудно, звалив суперника на газон і за цю дію мав бути покараним. На те футболістові очі, щоб він дивився, куди бігти. То Буяльський сконцентрувався на м'ячі і прагнув зіграти головою. А Васілеос мав зважати ще й на суперника. Тим паче, що то штрафний майданчик. Втім, цей суддя, котрий вже не вперше шкодить нашому футболові, пенальті не призначив.
Сергій Шебек: Ця помилка Бойка – результативна. Васілеос вдарив Буяльського коліном у копчик. Порушення безсумнівне, однак цей суддя вкотре продемонстрував нерозуміння серйозності єдиноборств на футбольному полі. Крім того, не допоміг Бойкові додатковий асистент Юрій Можаровський. Можу поновити наведену нами за підсумками осінньої частини чемпіонату статистику ефективності дій суддів за ворітьми, коли мали шість позитивних і 30-ти негативних прикладів дій додаткових асистентів у 18-ти турах. Зараз, після чотирьох турів навесні судді за воротами допомогли прийняти правильні рішення сім разів, але в 39-ти випадках вони або не втручалися в дії головного рефері, або давали помилкові рекомендації.
«Зоря» - «Іллічівець» - 3:0. Суддя – Сергій Скрипак (Київська область)
38-ма хвилина. Луганчанин Іван Петряк, отримавши довгу діагональну передачу зліва від Григорія Ярмаша, входив на швидкості до штрафного майданчика гостей, однак у межах 16-метрової зони не втримався на ногах після жорскої опіки з боку Артема Путивцева, який знаходився за спиною. Рефері після тривалої паузи призначив пенальті.
Мирослав Ступар: Скрипаку пощастило, що він мав хорошу підтримку від авторитетних додаткових арбітрів Анатолія Жабченка і Сергія Березки. Ця підтримка, певен, вплинула на дії Сергія, котрий, мабуть, сподівався на те, що йому допоможуть. Яскраве підтвердження такому припущенню – цей епізод. У принципі, там все очевидно: Путивцев штовхнув Петряка у спину і арбітр мав призначати пенальті. Втім, Скрипак почав рухатися в напрямку від воріт гостей. Вочевидь призначати пенальті він не збирався. На щастя, радіозв'язком була отримана підказка від Жабченка і рефері своє рішення змінив. Показово, що футболісти «Іллічівця», визнаючи факт порушення, сильно з арбітром не сперечалися. Думаю, до всього суддя мав також покарати Путивцева попередженням за навмисне порушення в межах карного майданчика. Так чи інакше, завдяки командній роботі серйозної помилки Скрипаку вдалося уникнути. Але що б Сергій робив, не будь за воротами Жабченка? В ідеалі арбітр зі свистком має чітко визначати наявність порушень сам.
Сергій Шебек: Саме в цьому випадку трапився єдиний наразі позитивний у весняній частині чемпіонату епізод за участю додаткового асистента. Сам матч був для суддівства не важким, але на цьому моменті зупинитися варто. Путивцев відверто штовхнув Петряка у спину. Втім, Скрипак призначати пенальті не збирався і вже почав рухатися в зворотньому від воріт «Іллічівця» напрямку. Та добре, що втрутився у перебіг подій помічник арбітра за ворітьми Анатолій Жабченко. З допомогою кримчанина суддя після паузи уникнув серйозної помилки.
«Динамо» - «Металіст» - 4:2. Суддя – Віктор Швецов (Одеса)
Мирослав Ступар: Рефері проводив гру впевнено. Відчувався авторитет і бажання Швецова завершити кар'єру на позитивній ноті. Інша річ, що мінору уникати не вдається. Окремі рішення Віктора в цьому матчі були невиправданими. Хоча в більшості моментів арбітр справді демонстрував клас. У цьому матчі взагалі вистачало ситуацій, пов'язаних з непростими рішеннями судді. Але в таких поєдинках арбітр має бути до цього готовим. Приміром, я вважаю, що Швецов пропустив момент, коли Алехандро Ґомес вдарив по ногах Андрія Ярмоленка. За це порушення нападник «Металіста» мав отримати другу жовту картку і завершити гру достроково. Натомість Вукоєвіча суддя двічі попередив заслужено. Як і справедливими були решта, за винятком однієї, карток.
Сергій Шебек: Швецов мене приємно здивував. З дев'яти показаних ним жовтих карток, дві з яких перетворилися у вилучення, запитання викликала лише одна. Решта попереджень – по ділу і своєчасні. Раніше Віктор часто переборщав з картками. Втім, на цей раз одесит видавав покарання справедливо. Щоправда, допущену помилку і несправедливо показане в наслідок цього попередження можна назвати серйозним промахом рефері. Зрештою, якщо прибрати цей непростий момент, то можна сказати, що відсудив Швецов на хорошому рівні.
68-ма хвилина. Затяжна атака киян завершилася короткою передачею Жермейна Ленса зліва на хід Євгенові Макаренку. Динамівець на швидкості увірвався до штрафного майданчика гостей, але впав після контакту з Едмаром. На думку арбітра, то була симуляція і Макаренко отримав за неї попередження.
Мирослав Ступар: Динамівець отримав попередження за те, що суперник допоміг йому впасти. Макаренко абсолютно не симулював. Вважаю, Швецов мав призначати у ворота «Металіста» пенальті. Навіть по діях Едмара, який винувато підняв руки вгору, було видно, що він сфолив. Втім, замість пенальті було попередження для Макаренка. Підстав для призначення одинадцятиметрового рефері мав більше.
Сергій Шебек: Не згоден з арбітром. Симуляції не було й близько. Момент непростий, але єдиноборство більше тягне на призначення одинадцятиметрового удару, ніж на імітацію падіння Макаренком. На мій погляд, Едмар вдарив динамівця по нозі. Зрештою, до такого висновку вдалося дійти, лише переглянувши повтор з-за воріт. Швецов з його позиції тих деталей, що ми, бачити не міг. Можливо, з його місця падіння Макаренка справді було схожим на симуляцію. Тому великого каменя в город Швецова не кидатиму. Арбітрові було справді непросто.
70-та хвилина. Нападник господарів Дьємерсі Мбокані, отримавши м'яч у штрафному майданчику суперників, зупинився і спробував виконати передачу вздовж воріт. Не вийшло, бо «куля» влучила в руки Марсіо Азеведо, який знаходився неподалік. Пенальті суддя не призначив.
Мирослав Ступар: Швецов розібрався з моментом чітко. Не виключаю, що на допомогу арбітрові в полі в цьому епізоді прийшов також додатковий асистент Віталій Романов. Азеведо хотів уникнути контакту м'яча з рукою і для цього пробував розвернутися. Так, рука Марсіо не була притисненою до тіла, але в динаміці це зробити непросто. Також не варто забувати, що Мбокані знаходився на незначній відстані від суперника і прострілював доволі сильно. Згідно цих критеріїв доходимо до висновку, що порушення не було. Швецов вчинив вірно.
Сергій Шебек: Суперечлива ситуація. Може, навіть серед моїх колег знайдуться люди, які стверджуватимуть, що тут вартувало призначати пенальті. Але згадаймо кретерії призначення одинадцятиметрових ударів при грі рукою: перший – відстань між гравцями- другий – умисел футболіста- третій – неприроднє положення рук. Що бачимо в цьому епізоді? Відстані між футболістами майже немає – Мбокані знаходився від Азеведо приблизно в метрі. Наміру грати руками оборонець «Металіста» не мав. Більше того, Азеведо намагався прибрати руки, ухилитися від м'яча. Спрацювала звична рефлекторна захисна реакція людини, яка прикриває груди від удару. Так, рука трохи була відведена в сторону, але зважаючи на відстань між гравцями, враховувати цю деталь не варто. Прибрати руку можна лише тоді, коли м'яч летить з відстані чотири-п'ять метрів. Не призначивши пенальті, Швецов вчинив правильно.
Цей епізод до болю схожий на ситуацію з «грою» руками Нуну Пінту в матчі «Таврія» - «Дніпро». Різниця лишень у тому, що в Сімферополі Євген Арановський помилково, на думку наших експертів, пенальті призначив, а Швецов з аналогічною ситуацією в Києві розібрався чітко.
74-та хвилина. Після подачі капітаном «Динамо» Андрієм Ярмоленком кутового справа на дальній стійці боротьбу за верховий м'яч вели киянин Оґнєн Вукоєвіч та харків'янин Павло Ксьонз. Хорват боротьбу виграв і після його скидки м'яч влетів у ворота. Та рефері голу не зарахував, зафіксувавши з боку Вукоєвіча порушення правил.
Мирослав Ступар: Динамівець притис суперника, щоб той не мав змоги боротися за верховий м'яч. Ще одне вдале рішення арбітра.
Сергій Шебек: Вукоєвіч трохи притримав Ксьонза, тому я схильний підтримати суддю.
78-ма хвилина. Отримавши передачу від Юнеса Беланди, Дьємерсі Мбокані у межах карного майданчика притримав м'яч, а потім зробив коротку передачу на хід Денисові Гармашу. Хавбек киян на швидкості увірвався до воротарської зони, але там впав, перелетівши через стегно Павла Ксьонза. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. Реалізувавши цей пенальті, Ярмоленко вивів динамівців уперед – 3:2.
Мирослав Ступар: Ксьонз виставив стегно і Гармаш на нього напоровся. Це – своєрідний шлагбаум, який призвів до справедливого пенальті. Швецов вчинив, як досвідчений, кваліфікований арбітр.
Сергій Шебек: Доводилося чути думку, мовляв, Гармаш сам наштовхнувся на стегно Ксьонза. Але повтор демонструє, що нога оборонця «Металіста» рухалася в напрямку ноги динамівця. Цей рух був свідомим, тому призначення пенальті вважаю справедливим.